Класична Індонезія

Selamat datang di Indonesia! Ласкаво просимо до Індонезії!

Зустрічаємося в міжнародному аеропорту Сукарно-Хатта (CGK) у Джакарті. Прилітати можна у будь-який час, під кожен рейс буде організовано індивідуальний трансфер до готелю.

Заселяємося і йдемо на вечерю-знайомство в автентичному ресторані у колоніальній будівлі. Більше жодних планів на перший день немає, але якщо ви прилітаєте раніше, то встигнете оглянути найцікавіші місця метушливої столиці: старий квартал і порт, звідки дерев’яні кораблі розвозять товари по всіх куточках архіпелагу, Національний монумент (Монас), найбільшу в Південно-Східній Азії мечеть чи один із численних музеїв.

Короткий переліт на острів Флорес (2 год) – і ми опиняємося в іншій біогеографічній зоні. Клімат і фауна тут ближчі до Австралії, ніж до Південно-Східної Азії. На зміну вологим лісам приходять сухі савани, по яких бродять олені і птахи-великоноги, а на верхівці харчового ланцюга вмостилися найбільші ящірки на планеті – трьохметрові комодські варани.

Переселяємося на традиційний дерев’яний корабель пінісі і починаємо дослідження національного парку. Спочатку поплаваємо з дитинчатами рифових акул, потім поснорклимо в природному акваріумі, а на сансеті ляжемо на верхній палубі і будемо спостерігати, як тисячі кажанів вилітають ласувати фруктами і нектаром на Флорес. Цю і наступну ночі проведемо у каютах на кораблі.

Можливо, для багатьох із нас це буде найбільш незабутній день за всю подорож. Почнеться він із зустрічі світанку на острові Падар з краєвидом аж трьох пляжів різного кольору (це топ-краєвид Індонезії, який сперечається за першість зі світанком на Бромо). Далі зробимо мільйон фото на тому самому інстаграмному рожевому пляжі, а потім підемо з рейнджером в трек по острову Комодо шукати варанів.

А після обіду нас знову чекає неймовірний підводний світ Комодо, який не поступається надводному. Ми дослідимо розмаїтий кораловий риф і висадимося на піщану косу посеред моря, а на десерт залишимо найцікавіше: плавання з гігантськими скатами-мантами. Точніше, плаваємо ми, а манти граційно парять повз нас у своїй стихії, надовго заряджаючи усіх позитивними емоціями.

У першій половині дня ще трохи полежимо на майже безлюдному пляжі з білим пісочком, а після обіду повернемося на Флорес, у колись сонне рибацьке містечко Лабуанбаджо, яке, здається, досі не може оговтатися від раптового напливу туристів.

Після обіду летимо в Сурабаю (1,5 год) – друге за кількістю населення місто Індонезії і столицю провінції Східна Ява. Ще 3 години мікроавтобусом – і ми вже далеко від шуму міст, ночуємо у комфортних тентах в оточенні неймовірної природи: навколо тільки голоси цвіркунів і цикад, деревовидні папороті та ледь чутний гуркіт найгарнішого водоспаду Індонезії.

Водоспад Тумпак Севу – не найвищий і не найпотужніший, але, мабуть, найгарніший в Індонезії: десятки струменів води спадають півколом в один каньйон, навколо буяє зелень, а над усім цим нависає грандіозний конус Семеру – найвищої точки Яви.

Сам спуск до водоспаду і прогулянка каньйоном – це окрема пригода. По схилах каньйону стікають струмені води, які за сотні років утворили безліч природних басейнів, водоспадів, гротів та маленьких печер зі сталактитами і сталагмітами. Тут є де полазити і що подосліджувати, так що усі будуть мокрі, але дуже щасливі!

Після обіду переїжджаємо ще далі на схід (4,5 год), де заночуємо у готелі неподалік від вулкана Іджен.

Геть сон! Сьогодні на нас чекає знайомство з двома найвідомішими вулканами Індонезії. Виїжджаємо опівночі, щоб почати сходження на вулкан Іджен. Через годину підйому виходимо на сідловину, надягаємо респіратори і спускаємося у кратер. Видовище зачаровує: внизу вимальовуються обриси найбільшого висококислотного озера у світі, а по його берегах, наче потоки лави, стікають язики синього полум’я. Так горять сполуки сірки, що виходять з надр землі. Місце моторошне і величне водночас.

Спускаємося вниз і їдемо на Бромо (5 год). Цей вулкан живий і постійно змінюється: іноді випускає багато їдкого диму, але мовчить, а іноді ревить, наче літак. Навколо на кілометри – величезна кальдера і піщане море. Тут, як ніде, відчуваєш глибокий зв’язок з природою і силу стихії. Ми побудемо на вулкані до заходу сонця і, якщо пощастить, побачимо лаву в його кратері!

Деякі люди займають місця на це шоу ще звечора. Ми ж виїдемо о 3-й ранку, ще навіть встигнемо випити місцевої кави. Безкінечний потік джипів, мопедів і людей змійкою повзе до 2700 метрів, щоб побачити ту саму панораму, яка вам точно траплялася на листівках з Індонезії. З оглядового майданчика перші промені сонця підсвічують одразу кілька вулканічних конусів, серед яких домінує найвища точка Яви – вулкан Семеру. Краєвид, що заворожить навіть бувалого мандрівника.

Після світанку снідаємо і спускаємося (1 год) до прихованого у каньйоні малоьвничого водоспаду. Кажуть, що тут колись медитував і розчинився у повітрі легендарний об’єднувач індонезійських земель Гаджа Мада. Місця справді медитативні – дорога до водоспаду пролягає через глибокий каньйон з деревовидними папоротями, а останні п’ятдесят метрів потрібно пройти під струменями води.
Освіжившись у водоспаді, їдемо ще 4,5 години до міста Джок’якарта – культурної столиці Індонезії.

Зараз Ява майже повністю мусульманська, але понад 1200 років тому тут панував індуїзм і був поширений буддизм. Правителі прагнули увіковічнити пам’ять про себе, звівши грандіозний індуїстський храм Прамбанан і найбільшу в світі буддійську ступу Боробудур, але землетруси і виверження вулканів швидко перетворили величні споруди на руїни. Лише через тисячу років їх відкопали і зібрали знову з мільйонів блоків, щоб ми могли на власні очі оцінити майстерність древніх архітекторів.

Ми відвідаємо обидва храми, а в перерві між ними пообідаємо в автентичному павільйоні-джогло під яванську музику. А ближче до заходу сонця поїдемо буквально на край світу – пляж Парангтрітіс. Звідси на південь – тільки 6000 км вод Індійського океану і жодної суші аж до Антарктиди! Повечерявши морепродуктами у простому родинному кафе під шум океану, їдемо в місто Семаранг (2,5 год), де заночуємо у готелі біля аеропорту.

Сьогодні починаються справжні пригоди – ми летимо на Борнео (1 год), третій за площею острів у світі! По-індонезійськи його назва звучить дуже екзотично, спробуйте вимовити її по складах: Ка-лі-ман-тан. Тут, в одному з найстаріших лісів на планеті живуть загадкові “лісові люди” – саме так з індонезійської перекладається слово “орангутан”, а також куменді мавпи-носачі, які не водяться більше ніде у світі. Складно описати емоції, коли вперше бачиш цей клубок рудої шерсті, що рухається так вправно від дерева до дерева і дивиться на тебе глибокими, розумними очима, – це треба пережити!

Ми проведемо два дні й одну ніч на річці серед джунглів на традиційному дерев’яному човні клоток. Нас чекає справжня річкова ідилія – навколо атмосфера повної розслабленості, тільки спів цикад, зарослі пальм ніпа вздовж берегів і голоси мавп у кронах. Нам готуватимуть смачну місцеву їжу, а ночувати будемо під москітними сітками на палубі.

Коли подорожуєш такою великою країною, як Індонезія (тут аж три часові пояси і 5500 км зі сходу на захід!), то транзитних днів не уникнути. У нас сьогодні логістичне завдання із зірочкою – перебратися з одного глухого закутка країни в інший, тож весь день і трошки ночі пройдуть у дорозі. Це чудова нагода відпочити від надлишку емоцій, посортувати фото в галереї і спогади в пам’яті.

Зранку летимо спочатку в Джакарту (1 год), а потім – на північ острова Сулавесі (3,5 год). Далі літаків немає, і останню частину дороги (8-9 год) потрібно буде подолати по суші на орендованих автомобілях. Зате в кінці нас чекають місця, куди добираються тільки найбільш затяті мандрівники.

Пізно вночі заселяємося на кілька годин у готель, щоб відпочити перед наступним, дуже особливим днем.

На узбережжі однієї з заток Сулавесі є фабрика з переробки креветок, яка щороку приваблює десятки китових акул. Навіть серед індонезійців мало хто чув про цю локацію. З усіх місць, де можна поплавати з найбільшими рибами на планеті (рекордний екземпляр має 18,8 м в довжину!), це найменш туристичне – тут ви нарешті зробите відео з акулами, без ніг і рук туристів у кадрі. Це спокійні, величні істоти, а головне — абсолютно безпечні для людей, бо харчуються тільки планктоном. Плавання поруч з ними — це досвід, який важко описати словами.

Після ранкового плавання переїжджаємо у порт (4,5 год у дорозі), де сідаємо на швидкісний човен до віддалених Тогеанських островів (3 год). По дорозі ми перетнемо екватор, а вже ввечері будемо лежати в гамаках на безлюдному острові і спостерігати, як сонце сідає за обрій. Тут панує повна тиша і спокій, яку порушують хіба що баракуди, ганяючи мальок, та голоси рідкісних нічних птахів.

На три дні можна забути про взуття, мобільний зв’язок, магазини та більшість інших благ цивілізації. Прокидатися будемо під крики птахів-носорогів замість будильника, а засинати під спів цикад. Багато сонця, моря і солі гарантовано!

Трохи почілити в гамаку з книгою – це святе, але на наших безлюдних островах є безліч активностей, щоб кожен день був насичений і не нудний. Можна взяти каяк і поплисти шукати морських коників у мангрових заростях. Снорклити годинами на домашньому рифі. Піти через джунглі до дальніх пляжів (якщо пощастить, то по дорозі зустріти бабірусу – дивну тварину-ендеміка Сулавесі). Нарешті, в один із днів ми поїдемо разом досліджувати навколишні острови і рифи, плавати в озері з сотнями медуз і знайомитися з нащадками морських кочівників баджо.

Тогеани мають тільки один мінус – рано чи пізно доводиться їх покидати. Після обіду на третій день катером (2 год) і автомобілем (5 год) повертаємося в цивілізацію — місто Лувук.

Зранку їдемо в аеропорт і летимо з пересадкою в Джакарту (1 + 2 год), де сідаємо на рейс додому. Навіть найкращі пригоди колись закінчуються. Додому веземо ледь відчутний аромат морської солі, тропічну засмагу і купу спогадів.

Є дуже високий ризик, що Індонезія зачарує вас і ви повернетеся сюди ще не раз.

Якщо у вас є час і бажання, можна продовжити перебування в Індонезії самостійно, полетівши на інші острови – зверніться до мене, і я допоможу вам організувати самостійний відпочинок після закінчення нашої подорожі.

УВАГА! Подорож до Індонезії – це пригодницький маршрут, який проходить у віддалених від цивілізації місцях і передбачає складну логістику з багатьма переміщеннями повітряним і водним транспортом. Ми не можемо впливати на погодні умови та інші форс-мажорні обставини (виверження вулканів, землетруси, повені, цунамі тощо). Якщо обставини не дозволяють нам іти строго за програмою, маршрут може частково змінитися. Практика показує, що такі зміни бувають дуже рідко, однак повністю виключити їх ми не можемо.